Як важливо не забувати куди ти рухаєшся?
Як важливо серед текучки та щоденної суєти не позичати хто ти і які твої цілі?
Як важливо при цьому насолоджуватись життям.
Власне на цю тему і казка.
Приповісти розповів П.Коельо.
Один торговець відправив свого сина дізнатися про Секрет Щастя у наймудрішого з усіх людей. Хлопець сорок днів ішов через пустелю і, нарешті, підійшов до чудового замку, що стояв на вершині гори. Там і жив мудрець, якого він шукав. Однак замість очікуваної зустрічі з мудрою людиною наш герой потрапив у залу, де все вирувало: торговці входили і виходили, у кутку розмовляли люди, невеликий оркестр грав солодкі мелодії і стояв стіл, обставлений найвишуканішими стравами цієї місцевості. Мудрець розмовляв з різними людьми, і юнакові довелося близько двох годин чекати своєї черги.
Мудрець уважно вислухав пояснення юнака про мету його візиту, але сказав у відповідь, що не має часу, щоб розкрити йому Секрет Щастя. І запропонував йому прогулятися палацом і прийти знову за дві години.
— Однак я хочу попросити про одну позику, — додав мудрець, простягаючи юнакові маленьку ложечку, в яку він капнув дві краплі олії. — Весь час прогулянки тримай цю ложечку в руці так, щоб олія не вилилася.
Хлопець почав підніматися і спускатися по палацових сходах, не зводячи очей з ложечки. За дві години він повернувся до мудреця.
- Ну, як, – спитав той, – ти бачив перські килими, що знаходяться в моїй їдальні? Ти бачив парк, який головний садівник створював упродовж десяти років? Ти помітив чудові пергаменти в моїй бібліотеці?
Хлопець у збентеженні мав зізнатися, що він нічого не бачив. Його єдиною турботою було не пролити краплі олії, які довірив йому мудрець.
— Ну що ж, повертайся і ознайомся з чудесами мого Всесвіту, — сказав йому мудрець. — Не можна довіряти людині, якщо ти не знайомий із будинком, у якому він живе.
Заспокоєний, юнак узяв ложечку і знову пішов на прогулянку палацом; цього разу, звертаючи увагу на всі витвори мистецтва, розвішані на стінах та стелях палацу. Він побачив сади, оточені горами, найніжніші квіти, витонченість, з якою кожен із творів мистецтва був поміщений саме там, де потрібно.
Повернувшись до мудреця, він описав усе, що бачив.
— А де ті дві краплі олії, які я тобі довірив? — спитав Мудрець.
І юнак, глянувши на ложечку, виявив, що вся олія вилилася.
— Ось це і є та єдина порада, яку я можу тобі дати: Секрет Щастя в тому, щоб дивитися на всі чудеса світу, при цьому ніколи не забуваючи про дві краплі олії у своїй ложечці.
Пам’ятайте, хто Ви і куди рухаєтеся, не забуваючи при цьому насолоджуватися самим життям.

