Ось і скінчилися Новорічні свята 🙂

Всіх з Новим 2014 Роком. Нехай він буде успішним у всіх відносинах !!!

Як і обіцяв, сьогодні ми порівняємо основні типи організаційних структур між собою.

Отже, які основні типи організаційних структур бувають у компаніях?

1) Функціональна структура – досить поширений тип структури підприємства. Це ієрархічна структура, у якої підрозділи формуються виходячи з ключових функцій організації. Функціональна структура

До основних функцій (так званому ланцюжку створення цінності) найчастіше відносяться:

1) Виробництво;

2) Вихідна логістика;

3) Вхідна логістика;

4) Маркетинг та продаж

5) Сервіс

До додаткових функцій відносяться:

1) Закупівлі

2) НДДКР

3) HR (Управління людськими ресурсами)

4) Системи управління.

Проте ключові функції залежить від сфери діяльності компанії. Тут важливо сказати таке: У функціональних організаціях усе спрямовано ефективне виконання своїх функцій. З погляду управління проектами. Найчастіше координатором проекту призначається хтось із функціональних керівників і через інших функціональних керівників він координує роботи з проекту.

До переваг функціональної структури відносяться:

• Низькі адміністративні витрати, відсутність дублювання функцій;
• Легкість координації у функціональних галузях;
• Ефективне вирішення стандартних професійних завдань;
• Централізований контроль найважливіших рішень керівництвом компанії;
• Спеціалізація та компетентність, розвиток предметних навичок персоналу у функціональних галузях.

До недоліків можна віднести:

— можлива надмірна фрагментація стратегічно важливих процесів;

• Проблеми міжфункціональної координації;
• Уповільнення реакції на зміни зовнішнього середовища;

— перевантаженість керівництва вирішенням оперативних питань на шкоду завданням стратегічного управління;

— Відсутність менеджерів системного підходу до вирішення проблем організації.

2) Дивізіональна структура компанії – компанії, в яких дивізіону (окремому підрозділу) надається значний ступінь автономії в роботі. Залежно від ознак, є клієнтські, продуктові, регіональні дивізіональні структури.

Дивізональна структура

До переваг дивізіональної структури відносяться:

• Корпоративне керівництво звільняється від оперативних функцій та може зосередитися на стратегіях;
• використання дивізіональних переваг ринкової спеціалізації, ефективність в умовах динамічного зовнішнього середовища;
• Організаційна гнучкість;

— Досвід керівної роботи на дивізіональному рівні — хороша школа для підготовки менеджерів найвищого рівня.

До недоліків відносяться:

• Можливий розрив між стратегічним та оперативним управлінням;

— Проблема узгодження інтересів корпорації та дивізіонів, що входять до неї;

• Проблема узгодження функціональних дій на корпоративному рівні і в дивізіонах, зниження якості виконуваних функціональних завдань;
• Зростання витрат через дублювання функціональних департаментів на корпоративному та дивізіональних рівнях та неоптимального розміру підрозділів.

3) Проектна структура – Це структура організацій, які займаються в основному проектною діяльністю. До них відносяться Конструкторські бюро, Будівельні організації тощо. Фактично ключовий персонал виділяється на проект 100% та підпорядковується менеджеру проекту.

Проектна структура

Як різновид можуть існувати окремі підрозділи (Відділ кадрів, Інформаційний відділ тощо), які виконують обслуговуючі функції для всіх проектів)

До переваг відносяться:

— Члени проектної команди та її керівник концентруються на реалізації одного єдиного проекту та не відволікаються на інші завдання.

— Запровадження посади керівника проекту забезпечує ідеальні можливості для міжфункціональної координації

• Інтеграція різних видів діяльності компанії з метою отримання високоякісних результатів за певним проектом;

— Комплексний підхід до реалізації проекту та вирішення проблем;

• Концентрація всіх зусиль на вирішення одного завдання – виконання проекту;
• Велика гнучкість

— Посилення особистої відповідальності конкретного керівника як за проект загалом, так і за його елементи.

До недоліків можна віднести:

• тривалий період «настроювання» команди на роботу, що включає періоди формування команди, пристосування її членів один до одного та нормалізації взаємин усередині колективу;

— Не виключені випадки, коли нормальні робочі відносини між членами проектної команди так і не складаються через відсутність у керівника проекту необхідного управлінського досвіду та здібностей;

— Після завершення проекту або відмови організації від проекту виникає проблема з працевлаштуванням фахівців, що вивільнилися;

• Дублювання існуючих в організації функціональних служб.

4) Матрична організаційна структура – це змішаний тип структури, в якому відбувається накладання несскільки типів структур одна на одну. (Проектною на функціональну, регіональної на товарну, клієнтської на регіональну і т. д.) Причому важливим моментом до матричної структури є підпорядкування співробітників двом керівникам одного ієрархічного рівня.

Буває три типи матричних структур:

• Слабка матриця;
• Збалансована матриця;
• Сильна матриця.

Нижче на малюнках можна побачити ключові відмінності між цими типами матриць. У сильній матриці існує окремий підрозділ, що відповідає за управління проектами (проектний офіс) і підпорядковується керівнику компанії. У слабкій матриці є окремі координатори проектів, які займаються управлінням проектами та відповідають за координацію між усіма підрозділами.

До переваг матричної структури відносяться:

• Можливість реалізації відразу двох стратегічних напрямів розвитку компанії;
• підтримує інноваційну діяльність (міждисциплінарний підхід до вирішення нестандартних завдань);

— гнучкість структури, що дозволяє перерозподіляти функціональних фахівців між проектами, уникати дублювання функціональних служб;

— Гарна координація діяльності функціональних спеціалістів за рахунок запровадження позиції керівника проекту.

Недоліки:

• Підрив принципу єдиноначальності, боротьба за владу та схильність до анархії, конфліктність структури;
• Психологічні проблеми персоналу, пов’язані з невизначеністю та мінливістю структури;
• Зростання управлінського апарату (у кожного фахівця два начальники);

— Подовження термінів ухвалення рішень через необхідність численних погоджень.

Якщо порівнювати структури з погляду управління проектами, то отримуємо таку таблицю:

Структури управління проектами

Яка ж структура краща?

Я думаю, що Ви знаєте відповідь на це питання. Він дуже простий:

— Та, яка забезпечує максимально ефективне досягнення цілей компанії.

Так як кожна структура має свої переваги та недоліки, то в залежності від завдань та порівняння переваг та недоліків вибирається найкраща в кожному випадку структура.

На цьому сьогодні все.

Правильного Вам вибору та Вдалих проектів !!!